Огляд in sound mind – не дуже страшно, але цікаво

22

Напевно у багатьох хоч зрідка, але виникає бажання подивитися який-небудь фільм жахів, а краще і зовсім в нього пограти. Подібне, зрозуміло, часом виникає у мене, і тоді хочеться чогось, що тримає в напрузі, а не безглуздо відвантажує скрімери на абсолютно безпорадного героя. На перших хвилинах in sound mind виникає відчуття, що розробники будуть лякати гравця саме скримерами. Складається воно через дуже тихого початку і різких звуків, які видає оточення, що зачіпається героєм.

На щастя, враження змінюється вже через пару хвилин, коли ви знаходите ліхтарик, а потім стілець з запискою “привіт” і щось ховається за кут. Якщо чесно, тут я не знав, чи треба мені лякатися, або все-таки можна від душі посміятися. Начебто все ще зберігається тільки що отримане тривожне відчуття, але з чимось, що мене переслідує, вже хочеться випити чаю і поговорити, він же навіть першим привітався.

Чим довше граєш в in sound mind, тим менш страшно тобі стає, але перші пару-трійку годин все ж дійсно тривожно, хоча деякі моменти моторошно веселять з самого старту. Прикладів кумедних моментів досить, чого тільки варті постійно мінливі номери кімнат в готелі, де серед всіх значень є 69, 420, 666 і смайлик =3. І так, ці моменти обумовлені сюжетом, а також самим описом від розробників, в якому вони називають гру дотепним психологічним трилером.

Отже, чим же розробники збираються лякати гравця? тим, що за вами постійно хтось спостерігає, а навколо темно, звучить моторошна музика за авторством the living tombstone і нікого немає. Дізнаєтеся про спостереження ви завдяки чомусь, що іноді потрапляє в периферійний зір, але після зникає, а також завдяки дзвінкам на телефон, в яких дядечко з низьким голосом буде вам загрожувати. Повісити трубку, до речі, можна в будь-який момент, та й ніхто не заважає зовсім не відповідати, нехай дядечко відчує на собі всю силу ігнора. На скріншоті ви якраз можете побачити цього “спостерігача” в капелюсі.

Граєте ви за психолога з спочатку невідомим минулим, який застряг у чомусь на зразок спотвореної реальності, де доведеться подорожувати по покинутій будівлі, а також по чотирьох аудіокасетах. Так-так, не дивуйтеся, включення знайденої під час прогулянки по будівлі касети із записом в офісі героя відкриває можливість телепортуватися в іншу реальність.

Кожна з чотирьох касет розповість свою історію і покаже абсолютно унікальну локацію з унікальним же основним противником. На них же доведеться шукати різні предмети для розгадування пазлів, патрони, їжу для відновлення здоров’я, а також секретні таблетки, перманентно підвищують запас здоров’я і витривалості. На кожну з локацій знадобиться від 2 до 3 годин, а тому гру можна спокійно розбити якраз на ось такі невеликі сесії і при цьому кожен раз отримувати новий досвід. Якщо ви любите вирішувати загадки і при цьому займатися цією справою у відносно вільному оточенні, то in sound mind для вас.

Основними предметами в арсеналі гравця будуть: ліхтарик( який постійно вимагає нових батарейок), осколок дзеркала (для вирішення загадок і розрізання всякого), пістолет (для плям роршаха, які тут можуть наваляти герою), протигаз і кілька інших. “інші” я просто не хочу спойлерити, щоб не псувати нікому враження від сюжету і головоломок.

Як я вже згадував вище, головоломки змушують гравця побігати по місцевих локаціях, але при цьому не дають втекти занадто далеко і заблукати (якщо постаратися, то заблукати можна), проте за руку гра вас не поведе і тому треба бути уважним при дослідженні оточення.

Що ж до ворогів і бойової системи, то рядові “плями роршаха” проблем не доставляють і від них, в принципі, можна просто забрати ноги, благо спринтує герой надзвичайно бадьоро. Справедливості заради, видихається він теж досить швидко. А ось боси, які унікальні для кожної локації, вже можуть доставити проблем, але про більше я про них вам нічого не скажу, адже їх дизайн і поведінку – важлива частина гри і її сюжету. Зазначу тільки, що набридати вам вони не будуть, а тому дослідження світу (якщо не нариватися спеціально) буде проходити у відносному спокої, але з постійним усвідомленням, що поруч все-таки щось є.

Останнім питанням, яке потрібно підняти, стане технічна сторона in sound mind. Гра відмінно працює на 6-гігабайтній gtx 1060 при максимальних налаштуваннях і 1080p-дозволі, що на перший погляд здається само собою зрозумілим, але всі ми знаємо, який орган часто прикладають до оптимізації розробники. In sound mind з оним не зустрілася, а тому всі 10 годин в грі пройшли без єдиної проблеми з продуктивністю. Багів, до речі, я теж не помітив.

Переваги:

  • цікавий сюжет і персонажі.
  • гумор.
  • можна гладити кішку.

Недоліки:

  • боси і рядові монстри не створюють належної напруги.

У підсумку хочеться відзначити, що in sound mind це хороша гра, яка повністю виправдовує свою ціну (в даний момент трохи більше 500 рублів в steam) і не викликає думок про марну витрату грошей. Виглядає і грається вона приємно, а за сюжетом дійсно цікаво спостерігати. А ще тут можна погладити білу кішку і отримати досягнення “гра року 10/10”. І у гри є повний російський переклад для всього тексту. Озвучка тільки англійська.

Від себе ставлю in sound mind 8 білих кішок з 10 і до придбання для любителів подібного рекомендую, а сам за сім откланиваюсь =3