Call of duty без другої світової війни – це як «володар кілець» без хоббітів. Уявити в принципі можна, знайти тих, хто донесе кільце всевладдя, теж, але все-таки щось не те. Ось і найпопулярніша серія багатокористувацьких шутерів намагалася грати то в сучасні військові конфлікти, то в баталії десь в недалекому майбутньому, але в підсумку змирилася з неоднозначними результатами і вирішила повернутися до витоків. Чи вдалося activision знову зробити хорошу гру в сеттингу другої світової війни? зараз розберемося.
Команда мрії vs нацисти
За традицією почнемо з розбору сюжетної кампанії, яка вже багато років в серії call of duty виключно для галочки. У vanguard ситуація ніяк не змінилася, тому відразу скажу, що вас чекає нудна історія на 1-2 вечора з абсолютно лінійним оповіданням і досить передбачуваним фіналом.
Цього разу кампанія розповідає про четвірку спеців, які працюють в команді і на початку 1945 року виходять на слід «проекту фенікс» – останньої зброї нацистів для перемоги у другій світовій війні.
Складається команда з крутих вояк з різних країн. Тут тобі і австралійський сапер з поганим характером-лукас, і відважний десантник родом з великобританії-артур, і божевільний пілот-уейд і, звичайно ж, максимально сувора і самодостатня снайперша (або снайперка, або дівчина-снайпер, що там з цими фемінітівамі, підкажіть?) по імені поліна. Виглядає команда цікаво, але навіть після декількох годин діалогів між персонажами повірити в те, що вони реально готові померти один за одного, складно. Та й сюжет, як і в багатьох попередніх частинах call of duty, скочується в банальне порятунок світу від якоїсь «серйозної» загрози.
Як на мене, нічого цікавого в кампанії vanguard ви для себе не знайдете, хіба що подивіться на дійсно круті кат-сцени і спецефекти. Ще пару частин, і одиночний режим call of duty перетвориться в якийсь голлівудський блокбастер, і це я зараз говорю взагалі без сарказму.
Що ж стосується ігрового процесу кампанії, то це знову максимально безглуздий тир. Померти тут практично неможливо на будь-якої складності, тому що ти тупо біжиш вперед, помічаєш, як з різних сторін вилазять нацисти, перестрілюють їх, як мішені, і рухаєшся далі до наступної точно такої ж ситуації. Задоволення від геймплея в кампанії я не відчув і пройшов її буквально за вечір. Можу сказати, що в цьому році одиночний режим вийшов прісним і його можна сміливо пропускати. У торішній грі ops cold war і сюжет був цікавіше, та й гралося все це набагато бадьоріше.
Переходимо до мультиплеєра, заради якого з року в рік фанати серії і купують нові частини. Скажу відразу-якихось надприродних змін в плані режимів можете не чекати.
цього року розробники, мабуть, розлінилися остаточно і просто вирішили запропонувати кілька варіацій «переваги» і «командного бою». Сказати, що якийсь один з семи доступних режимів мені прям найбільше сподобався або виділився на тлі інших, я не можу.
Різниця між ними, як правило, в тому, що тут ви просто повинні зробити більше фрагів, ніж команда супротивників, а тут до цього додається якесь банальне умова, а ось тут вам ще й потрібно збирати жетони з трупів, а там вам доведеться захоплювати контрольні точки. Все це ті, хто знайомий з серією, вже бачили, і не один раз.
Що стосується доступних карт на старті, то в vanguard їх аж 16! це більше, ніж коли-небудь було в попередніх частинах.
Правда, більшість з них однотипні, а дві карти так взагалі це рескін старих плацдармів для бойових дій з cod: world at war. Проте різноманітність все ж відчувається, тому що мережеві битви проходять швидко, але при цьому ти кожен раз опиняєшся в нових декораціях. То на засніженій карті з невеликою церквою, то на дахах французького містечка, то в якійсь глухій пустелі, де валяється підбита техніка, то ще десь. Засмучує лише те, що абсолютно всі карти вийшли якимись тісними і надто коридорними. Тут немає навіть торішніх масштабів black ops cold war, так що якщо у вас клаустрофобія, то vanguard – не найкраща гра у вашому випадку. Ну а ще тепер в боях взагалі немає техніки, так що пересуватися доведеться тільки на своїх двох.
Зате зброї в грі хоч відбавляй. Тут тобі купа різновидів автоматів, снайперських гвинтівок, важкого озброєння, пістолетів. Чого тільки немає. Причому кожну гармату можна поліпшити за допомогою різноманітних модулів і таким чином домогтися від неї саме того результату, який вам потрібен. Змінюється все: починаючи від прицілу і закінчуючи рукояткою. До того ж є маса варіантів для кастомізації стовбура, так що бігати з унікальним арсеналом, якого не буде більше ні в одного, вічно кричущого в мікрофон школяра, досить просто.
Якщо ви очікуєте побачити в vanguard ту динаміку, яка була в попередніх частинах, то змушений вас розчарувати. Цього року розробники сповільнили ігровий процес настільки, наскільки це взагалі можливо, і тепер веселої біганини по різноманітних картах з величезною кількістю вбивств за одиницю часу більше не буде.
З одного боку, це логічно, адже на дворі 40-е, у вас в руках допотопні автомати і гвинтівки, і динаміка навіть з торішньої частини про холодну війну виглядала б дивно, але створюється враження, що розробники спеціально знизили темп.
При цьому фізика зброї вийшла вельми непоганий. Немає відчуття, що у вас в руках гармата з минулого століття, яка зі скрипом перезаряджається і її вічно ковбасить після чергової черги. Стрілянина в vanguard досить бадьора, але є одна невелика зміна. Тепер вбивати супротивників доведеться набагато довше. Якщо в black ops cold war вистачало, наприклад, 3 кулі, то тут черговий +1 в графі ліквідації ви побачите після 6, а то і 8 куль. Природно, це залежить ще й від зброї, але в цілому вбивати стало складніше, а значить, тепер в мультіплеере результат баталії все більше залежить від ваших навичок.
Що стосується інших геймплейних нововведень, то ось разрушаемость, особисто мені, сподобалася. Вже з перших годин гри в мережевих режимах стає зрозуміло, що activision не втрачала час даремно і досить довго грала вrainbow six: siege в перервах між розробкою vanguard (краще б більше часу приділили грі…).
тепер в грі можна зруйнувати практично все що завгодно. І це прямо на руку деяким гравцям. Наприклад, якщо вам подобається грати зі снайперською гвинтівкою, то ви можете легко засісти в якійсь будівлі, прострелити невеликий отвір у двері і через цю щілинку вицілювати ворогів по всій карті.
Мені такі товариші траплялися буквально в кожній грі, і найголовніше, що побачити їх досить складно. Коли снайпер стоїть на балконі або на якійсь височині, його реально помітити за рахунок відблисків від зброї (це, до речі, реалізовано дуже круто і реалістично), то ось у випадку з вогнем з самостійно виконаних отворів ви навряд чи зрозумієте, звідки вас вбили, поки не подивіться повтор, так як зброя не відсвічує.
Якої-ніякої динаміки в ігровий процес додають спеціальні можливості на зразок ракетного залпу або вибухової гусениці від танка, якою можна управляти на відстані. Проте і серед всіх цих примочок нічого нового немає. Розробники просто зібрали все те, що було в попередніх частинах, зробили рескін під другу світову війну і не соромлячись запхали це в vanguard . Насправді activision промишляє подібним вже давно, але в даному випадку ви, чорт візьми, повністю міняєте сеттинг! ну можна ж було хоча б ці речі зробити відповідно до часовими рамками сеттингу. Тому що та ж гусениця від танка на радіокеруванні виглядає максимально убого, і я нізащо не повірю, що такі гаджети були в 40-х роках.
Підвезли в vanguard і вже звичний за попередніми частинами зомбі-режим, який за сумісництвом ще й єдиний кооперативний на чотирьох осіб. Кардинальних змін тут немає, але сама схема ігрового процесу трохи змінилася. Якщо раніше винищувати живих мерців доводилося на одній великій карті, де локації відкривалися за допомогою вибитих з супротивників грошей, то тепер ви розблокуєте їх автоматично після завершення чергового раунду. Правда, там ще доведеться стрибати в якийсь магічний портал, потрапляти в альтернативну реальність і виконувати прості побічні місії, але головне, що тепер непотрібно платити як мінімум в зомбі режимі (ви ж розумієте, що я про внутрішньоігровому магазині, так?).
Перші пару годин такий формат гри може здаватися забавним і навіть захопити вас разом з друзями, але це рівно до того моменту, поки рівні не почнуть повторюватися. Відбувається це досить швидко, та й запропоновані в vanguard види мертвяків теж не блищать різноманітністю.
Все, що тут є, так це рядові зомбі, ходячі трупи,Які вибухають, підібравшись ближче до вас, і масивні тварі з величезними кулеметами в руках. Аля місцеві міні-боси. Через пару годин все це вам однозначно набридне, але розробники пообіцяли ближче до нового року випустити сюжетне оновлення для зомбі режиму, так що якщо це єдина складова vanguard , яка вам цікава, то зараз купувати гру вже точно не варто.
Чемуcall of duty не зраджує вже багато років, так це своєї кінематографічності. У vanguard ви гарантовано не помітите якихось погіршень по частині графіки, навіть якщо вирішите порівняти її з торішньою частиною. Картинка, як завжди, хороша, увага до деталей дотримана на кожній карті, а від вибухів гранат та інших «спецефектів» ти все ще мимоволі відкриваєшся рот і реально дивуєшся тому, як вони це роблять. Також мені сподобався геймдизайн на тих картах, що пропонують в мережевому режимі. Так, вище я писав, що вони однотипні, але настільки цікаво обставити цілих 16, плюс/мінус схожих за структурою, карт – це прям треба постаратися. Тут помітна увага до деталей буквально в кожній кімнаті і в кожному коридорі, що іноді під час гри може навіть заплутати. Особисто я через годину не відразу запам’ятав розташування всіх будівель на одній карті, тому що інтер’єр в кожному з них відрізнявся, але при цьому з вулиці споруди були практично однаковими.
Що стосується звукових ефектів і музики, то тут все теж добре. Підбірка саундтрека вийшла якраз в тему другої світової війни, так що стріляти мерзенних нацистів ви будете під максимально мотивуючі і заряджають енергією мелодії. Звукові ефекти цього року теж хороші, і всі ці вибухи гранат і ракет навколо по ходу битви все ще приємно слухати. Що не кажи, але activision молодці в тому плані, що їм вже кілька років вдається продавати, по суті, одну і ту ж гру з різним сеттингом і якимось чином робити картинку і звуковий супровід тільки краще. Шкода, що call of duty – це не інтерактивне кіно, і тільки на цьому виїжджати у них з кожним роком виходить все гірше і гірше.
З неприємного я б ще зазначив дрібні баги, які зустрічаються в мережевому режимі, але, думаю, незабаром це виправлять. Наприклад, ви можете всадити в противника цілу чергу з автомата, а він раптово переміщується трохи вперед, і ви зрозумієте, що все було повз. Або у мене було пару моментів, коли зброя прям жорстко клинило і я взагалі не міг стріляти. Також є недоліки по частині графіки та анімації. Неодноразово доводилося стикатися з тим, що тіло поваленого противника падає на якусь перешкоду і немов гарячий ніж входить в масло, розрізає собою текстури, після чого надовго залишається валятися в них. Бігати по полю бою і спостерігати за камінням, з яких стирчать людські голови, або за колодами, з яких визирають кінцівки солдатів, чесно скажу, видовище так собі. Що що, а це, швидше за все, ніхто виправляти не буде, і мене прямо дивує той факт, що за останні років 5 розробники так і не змогли виправити такі безглузді баги. Та кого я обманюю, вони, напевно, і не намагалися.
плюси:
- цілих 16 карт в мультіплеере, стільки ще не було;
- багато зброї прямо з другої світової війни з відмінним дизайном і непоганою фізикою;
- непогана разрушаемость.
мінуси:
Банальна кампанія на 1-2 вечора з нудним і знайомим сюжетом;
Динаміка в бою помітно сповільнилася, тепер вбивати ворогів набагато складніше;
відсутність нормального кооперативу, так як зомбі режим практично не змінився і набридне за пару годин; графічні баги і проблеми з анімацією.
Нова call of duty вийшла не чим іншим, як старої call of duty, тільки з рескін всього і вся на тему другої світової війни. Ви не знайдете в vanguard нічого цікавого крім якісно опрацьованого зброї 40-х років і непоганий разрушаемости на досить великій кількості мережевих карт. Проте цього мізерно мало, щоб купувати гру, в якій кампанія проходиться максимум за пару вечорів, а мультиплеер мало того, що не став краще, ніж в минулому році, як на мене він навіть вийшов набагато гірше за рахунок помітного зниження динаміки.
Купувати vanguard варто тільки тим, хто жити не може без сеттингу другої світової війни і всього, що з ним пов’язано – від візуальної частини проекту ви гарантовано кайфанете. Всі інші проходьте повз і повертайтеся в black ops cold war, так як на тлі vanguard грається вона набагато краще і цікавіше, я сам так зробив. Можливо, поки варто взагалі на час забути про багатокористувацьких шутерах і дочекатися, що запропонує battlefield 2042 і halo: infinite.
